Питання відкритого ринку землі все гостріше постає у суспільстві, особливо в контексті запланованих виборів.  Аби подивитися на перспективи ринку під іншим кутом, Центр економічної стратегії ініціював дебати «Чи зможуть фермери купити землю після повноцінного відкриття ринку чи все скуплять агрохолдинги».

Запрошені спікери представили можливі сценарії розвитку ринку. Так, на думку президента СОК «Горіх Причорномор’я» Павло Тулба заявив, що фермери, особливо ті, які працюють з багаторічними насадженням, залюбки купуватимуть землю і якраз більшість їх проблем зараз виникає через відсутність ринку.

— Ми працюємо як кооператив, бо виявилось, що багато хто хотів би мати сад. Але перше, що цих людей обмежує відсутність права на землю. Ніхто не бажає вкладати кошти, якщо рілля не перебуває у їхній власності. Бо сади, системи зрошення коштують дорого і, навіть якщо загинуть дерева, в інвестора залишиться земля, для нього це гарантія, розказав про реалії ринку Павло Тулба.


Погодився з тим, що землю купуватимуть насамперед фермери, а не агрохолдинги, Віктор Кобилянський, партнер та адвокат Сrowe LF Ukraine.

— Після відкриття ринку землю будуть купувати фермери як фізичні особи. За останніми правками до Земельного кодексу вони матимуть перевагу. Фермери зацікавлені у придбанні землі у власність, щоб більш надійно тримати свій бізнес, зокрема захищатися від рейдерства.

Але, за словами керуючого партнера агрокорпорації “Успіх” Андрія Шишацького, якраз від рейдерства дрібні фермери захиститися не зможуть.

— Великі агрохолдинги краще підготовлені до ринку вони мають юристів, призвичаїлись до нападів рейдерів, а фермери не зможуть протидіяти цьому. В умовах, коли права власності не захищені не працює правоохоронна система, процвітає рейдерство, не готові реєстри відкривати ринок землі не можна.

Натомість Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital, навпаки пов’язує розповсюдження рейдерства у земельних питаннях з відсутністю ринку та чітких «правил гри» на ньому.

— Рейдерство частина сірих схем. Правила на ринку та зростання добробуту його гравців зменшить сіру складову, а ринок стане прозорим. Але не потрібно встановлювати купу обмежень чим буде менше обмежень, тим вищою буде вартість землі, прокоментував пан Фурса.

Але з відкриттям ринку та більшою прозорістю відносин між його учасниками фінансовий ресурс для купівлі землі з’явиться, впевнений Роман Граб, координатор земельного комітету Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

— Зараз маємо великий чорний ринок оренди, а держава, на жаль, не усвідомлює скільки грошей є у фермерів. Щоб агрохолдинги скупили 30% тієї землі, яку вони обробляють, а це загалом 6 млн га, потрібно 1,8 млрд грн, заявив Роман Граб.


Головне, щоб агрохолдинги не намагалися відсторонити від купівлі землі, впевнена Лілія Тимакіна, директор з юридичних питань агрохолдингу «Астарта-Київ». Вона наголосила на необхідності доступу до купівлі земель для тих, хто ці землі вже обробляє, та виступила проти обмеження на продаж землі іноземним інвесторам.

 — Якщо ми обмежимо право публічних компаній, які десь мають іноземних інвесторів, то ми поставимо в невигідне становище компанії, які багато років вкладають в розвиток землі та є соціально відповідальними. Будь-яке підприємство, яке має переробку, логістично залежне від місця знаходження земельних ділянок, які вони обробляють. Тому кожен фермер, кожен агрохолдинг намагається будувати елеватори, місця для зберігання продукції, наголосила Лілія Тимакіна.

У Центрі економічної стратегії стверджують, що мораторій на продаж сільськогосподарських угідь це низка негативних наслідків для економіки: умовна монополізація оренди та стримування її вартості, деформування ринку, тіньові схеми відчуження земель. За підрахунками Центру економічної стратегії, від продажу землі держава може отримати 12,4 млрд  дол. (11.7 млрд дол.  від продажу 50% державних земель, 0,7 млрд дол. зростання надходжень ПДВ від збільшення споживання після продажу частини приватних паїв). Також держава може щорічно отримувати додатково 52,5 млн дол. (101,1 млн дол. зростання надходжень ПДВ завдяки збільшенню приватного споживання від доходів від здачі паїв в оренду, за вирахуванням 48,6 млн дол. зменшення орендних платежів, бо частину земель держава продасть).

Нагадаємо, що вже у наступний вівторок Верховна Рада України розгляне продовження земельного мораторію. Наразі у парламенті кількість законопроектів про земельний мораторій зросла з 9 до 13. Також Верховна Рада розгляне внесення зміни до Конституції України про те, що фермери основа аграрного устрою України.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram